МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ І ЙОГО "ТАРАС ГРИГОРЬЕВИЧ ШЕВЧЕНКО ПО ВОСПОМИНАНИЯМ РАЗНЫХ ЛИЦ (1831–1861)": ДЕ ЗАКІНЧУЮТЬСЯ СПОГАДИ І ПОЧИНАЄТЬСЯ ФОЛЬКЛОР

Анотація

В с т у п . Створення джерельної бази для реконструкції біографії – одна з найактуальніших проблем біографіки. Про фольклориста Миколу Білозерського досі відомо небагато, історія вивчення його діяльності, розпочата некрологом, охоплює імена А. Кримського, Б. Кирдана, Н. Барабаш, у працях яких тільки окреслено основні напрями дослідження. Стаття М. Білозерського "Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831–1861)" належить до незаслужено залишених на маргінесі шевченкознавства. На меті – вивчення споминів про Шевченка як своєрідного фольклорного матеріалу, важливого для фахівців.
М е т о д и . У дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, а також джерелознавчі методи, що ґрунтуються на основі історизму та об'єктивності й уможливлюють вивчення біографічних джерел. Вони дають змогу узагальнити найважливіше у спогадах, переказаних М. Білозерським, відтворити народні уявлення про постать Т. Шевченка, зафіксовані у фольклорі.
Р е з у л ь т а т и . Завдяки аналізу виявлено, що серед спогадів Василя Тарновського (старшого), Віктора Забіли, Олексія Сенчила-Стефановського, Андрія Лизогуба, Михайла Лазаревського М. Білозерський опублікував перекази, легенди та фольклорні сюжети анекдотичного характеру, що мають вагоме значення для фольклористики. Ці сюжети з одного боку – продовження традиції сакралізації героя, з іншого – осмислення постаті в соціально- побутовому та іронічному ключі. Зразки позначені не тільки ознаками усності, колективності творення, а й мають варіанти, що є визначальними рисами фольклору. Окремі містять характерні фольклорні концепти, що додають наративам традиційності.
В и с н о в к и . М. Білозерський працював, використовуючи фольклористичні методи: спрямовував нарацію запитаннями, зосереджував увагу оповідача на істотному. Фіксуючи спогади про Т. Шевченка, фольклорист зміг відтворити своєрідне народнопоетичне "семантичне поле", у якому сформувався геній Шевченка. Його записи донині мають вагу як одна з перших публікацій фольклору про Т. Шевченка.

Список використаних джерел
А. Л. (1897). Памяти Н. Л. Белозерского. Киевская старина. 1 (янв.), 146–147.
Барабаш, Н. О. (2004). Рід Білозерських та культурний світ України ХІХ – початку ХХ століття: нові методологічні підходи [Автореф. дис. канд. іст. наук, Дніпропетров. нац. ун-т.]
Барабаш, Н. О. (2007). Рід Білозерських і культурний світ України ХІХ – початку ХХ століть. ВД "Стилос".
Барвінок, Ганна (2023). Спогади про знайомість Куліша з домом Білозерських (Присвячую Дорогій моїй сестрі Н. М. З. Товаришу моєму вірному). У В. Шендеровський, В. Яременко (Упоряд.), Зібрання творів: у 2 т. Т. ІІ. (с.38–72). ВД "Простір".
Белозерский, Н. (1882). Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831–1861). Киевская старина. 10 (окт.), 66–77.
Боровський, Я. Є. (1992). Світогляд давніх киян. Наукова думка.
Боронь, О. (2022). Чи був Тарас Шевченко у Варшаві? Culture.pl. 1 липня.
https://culture.pl/ua/stattia/chy-buv-taras-shevchenko-u-varshavi
Бріцина, О. Ю. (2013). ФОЛЬКЛОР [Електронний ресурс]. У В. А. Смолій (Ред.), Енциклопедія історії України. Т. 10: Т-Я. Наукова думка. http://resource.history.org.ua
Вільшанська, О. Л. (2003) Білозерський Микола Михайлович. У В. А. Смолій (Ред.), Енциклопедія історії України. Т. 1. А-В. (с. 286). Наукова думка.
Грицюта, М. (2000). "Киевская старина". У П. П. Кононенко (Ред.), Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст.: Довідник. (с. 135). Либідь.
Даль, В. И. (1884). Червоно-русские предания. У Сочинения В. И. Даля. Посмертное полное издание. Т. VІІІ. 1–7.
Дмитренко, М. К. (Упоряд.). (1992). Українські міфи, демонологія, легенди. Музична Україна.
Довженок, Г. В. (2005). Білозерський М. М. У Г. А. Скрипник (Відп. ред.), Путівник по особових фондах Архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського. (с. 29–30). ІМФЕ.
Енциклопедія українознавства: словникова частина : [в 10 т.] / голов. ред. В. Кубійович; Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові; репринтне перевидання в Україні (1993). Т. 1. (с. 131). НТШ.
Кирдан, Б. П. (1974). Н. М. Белозерский. У Б. П. Кирдан. Собиратели народной поэзии. (с. 247–259). Наука.
Кримський, А. Ю. (1973) Дещо про рукописи Миколи Білозерського. У А. Ю. Кримський. Твори : в 5 т. Т. 3. Мовознавство, фольклористика. (с. 465–467). Наукова думка.
Ляшко, С. М., & Залозна, С. П. (2001). (Уклад.). Матеріали до біографій етнологів та народознавців України. (с. 16–17). Дике Поле.
Сарбей, В. Г. (1988). Білозерський Микола Михайлович. У І. О. Дзиверін (Ред.), Українська літературна енциклопедія. Т. 1. (с. 183). Голов. ред УРЕ ім. М. П. Бажана.
Сохань, С. В. (2002) Білозерський Микола Михайлович.У О. С. Онищенко (Ред.), Особові архівні фонди Інституту рукопису : путівник. (с. 43–46). Друкарня НБУВ.
Федорук О. (2012). Білозерський Микола Михайлович. У Шевченківська енциклопедія : в 6 т. (Жулинський, М. Г. та ін. (Ред.)). Т. 1 : А–В. (с. 436). Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка.
Шевченківський словник : у 2 т. Т. 1. А–МОЛ (1978). (с. 71). Головна редакція УРЕ.
Шалак О. (2019) Білозерський Микола Михайлович. У Г. Скрипник (Голов. ред.), Українська фольклористична енциклопедія. (с. 79–80). ІМФЕ.
Siemieński, Lucian (zebrał). (1845). Podania i legendy polskie, ruskie, litewskie. Księgarnia J. K. Żupańskiego.