"МОЯ ШЕВЧЕНКІВСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ" Л. УШКАЛОВА ЯК ФОРМАТ ЗБІРКИ ЕСЕЇВ
Анотація
В с т у п . "Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання" Л. Ушкалова – особливий літературний проєкт, який містить ознаки енциклопедичого твору та збірки есеїв. Ця книга практично не була об'єктом наукового осмислення, однак приваблює літературознавців з погляду форматної організації та жанрових особливостей. Мета статті – аналіз книги Л. Ушкалова і з погляду авторської методики персоналізації Т. Шевченка, і з погляду самопрезентації самого автора цього твору у форматі нових художніх практик.
М е т о д и . У науковій праці було використано комплексну методологію: застосовано біографічний, герменевтичний, структурний підходи.
Р е з у л ь т а т и . Виявлено, що "Моя шевченківська енциклопедія" є яскравим прикладом збірки есеїв (авторського лексикону) як продуктивної художньої практики в сучасній українській літературі, прикметним своєю креативністю. За багатьма ознаками ця книга є збіркою есеїв як ментативних творів, укладених автором у цілісність. Однак тут твори згруповано за алфавітом і присвячені одній постаті. Єднальною субстанцією всіх цих статей-есеїв виступає сам автор. Усі тексти колекції позначені підкресленою авторською присутністю. Про що б не писав митець, він пише передусім про себе. У текстах про Т. Шевченка описані предмети, явища, поняття, події, котрі, звісно, є важливими, однак не менш важливою є їх місце у житті і свідомості самого есеїста. Тут передовсім важливі не історії, ситуації, пов'язані з авторською інтерпретацією, а їх ментативна презентація, не власне творчість Т. Шевченка, а її індивідуально-авторське витлумачення, не образ митця, а його художня інкрустація, опредмечена в образах і образах-поняттях Л. Ушкаловим.
В и с н о в к и . Цінність такого твору подвійна: і з погляду авторської методики персоналізації Т. Шевченка, і з погляду самопрезентації автора цього твору у нових художніх практиках.
Список використаних джерел
Андрухович, Ю. (2006). Дезорієнтація на місцевості. Лілея-НВ.
Андрухович, Ю. (2010). Спроба анотації. Мілош Ч. Абетка. Треант, 3–5.
Березюк, Т. І., Железняк, М. Г. та ін. (Редкол.). (2015). Українські електронні та паперові енциклопедичні видання: основні здобутки й перспективи. Інститут енциклопедичних досліджень.
Бондар-Терещенко, І. (2010). "Абетка" як портрет епохи. Відтворено з https://www.umoloda.kiev.ua/number/1756/164/62188/
Голобородько, Я. (2023) Інтелектуальний вінтаж (перечитуючи професора Леоніда Ушкалова). Відтворено з https://kharkiv-nspu.org.ua/archives/7340
Діброва, В. (2021). Свіжим оком: Шевченко для сучасного читача. Білка.
Іванова, Н. (2007). Специфіка есею як жанру художньо-небелетристичної літератури. Слово і час, 9, 15–25.
Коцарев, О. (2010). "Абетка" Чеслава Мілоша: ХХ століття без стереотипів. День, 27–28 вересня, 23.
Коцарев, О. (2010). Приватний словник ХХ століття Чеслава Мілоша. Український журнал, 9–10, 55.
Коцарев, О. (2011). Чеслав Мілош "Абетка". Дух і літера, 23, 241–243.
Лісіна, С. (2021). Українські персональні енциклопедії. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки, 32(71), 3, 339–345.
Ушкалов, Л. (2014). Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання. Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій.
Шевченко, Т. (2024). Шевченківський дискурс у сучасній письменницькій есеїстиці: основні тенденції і художні практики. Moderní aspekty vědy: XLI. Díl mezinárodní kolektivní monografie / Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o. Česká republika: Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o.