ШЕВЧЕНКІВ ТВІР "МЕЖ СКАЛАМИ, НЕНАЧЕ ЗЛОДІЙ…" У РАКУРСІ ХРИСТИЯНСЬКИХ ЗАПОВІДЕЙ І ЧЕСНОТ

Анотація

В с т у п . Актуальність теми у тому, що сучасна цивілізація поступово втрачає свої християнські основи і через творчість великих письменників людям потрібно нагадувати про них, щоб підносити її морально-етичний рівень. Продовження з'ясування закладених у поемі християнських цінностей, їх деталізація і доповнення, є основною метою моєї розвідки.
М е т о д и . Основою дослідження є текстологічний, зокрема лексичний, аналіз твору в зіставленні з іншими текстами Шевченка та християнської літератури (Біблія, праці Отців Церкви, тощо). Основна увага приділяється християнським заповідям.
Р е з у л ь т а т и . У статті, передусім на лексичному рівні і з залученням християнської літератури, значно поглиблюється помічена вже давно християнська наповненість Шевченкового твору "Меж скалами, неначе злодій…". Деталізується ідея прощення. Звертається увага на її зв'язок із двоєдиною Христовою заповіддю Любові, з церковною практикою. Крім цієї найбільшої християнської заповіді аналіз заторкує й першу, сьому, восьму, десяту заповіді, запозичені зі Старого Завіту. Зіставляючи різні твори поета, пояснюється, чому автор обрав для сюжету випадок подружньої зради саме з боку жінки. З'ясовується, чому у тексті цитується одна із чумацьких пісень. Далі розвивається тема діалогізму Шевченкових текстів і показується її зв'язок з християнством. Звертається увага на притчевий характер твору. Аналіз дозволяє розширити зміст багатьох слів і мовних зворотів ("московка", "заридав як та дитина" та ін.). Окремо розглядається зображена в поемі сцена прощення. Розкриті її художня досконалість та психологічна глибина. Звертається увага на можливі напрямки авторського доопрацювання поеми.
В и с н о в к и . Завдяки образно поданим у творі християнським цінностям поема належить до зразків високої літератури. Можна значно збагатити коментар до даного твору.

Список використаних джерел
Аверинцев, С (2004). Софія-Логос. Словник. Дух і Літера.
Аверинцев, С. (2007). Присутність Всюдисущого як парадигма християнської культури. Дух і Літера, 17–18. (с. 211–232).
Василій Великий. Гомілії. (2006). (Пер. з давньогрецьк. Л. Звонської). Свічадо.
Вовк, Х. (1995). Студії з української етнографії та антропології. Мистецтво.
Грабович, Г. (2000). Шевченко, якого не знаємо. (З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета). Критика.
Єфремов, С. (1993). Поезія всепрощення. В кн.: Єфремов С. О. Літературно- критичні статті (с. 186–192).Дніпро.
Жулинський, М. Г. та ін. (Редкол.). (2012–2015). Шевченківська енциклопедія: в 6 т. Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка.
Ільницький, О, & Гавриш, Ю. (Ред.). (2001). Конкорданція поетичних творів Тараса Шевченка: У 4 т. Canadian Institute of Ukrainien Studies Press.
Кемпійський, Т. (2001). Наслідування Христа. Свічадо.
Колаковський, Л. (2005). Мої правильні погляди на все. (Пер. з пол. С. Яковенка). Вид. дім "Києво-Могилянська академія".
Коцюбинська, М. (1990). Етюди про поетику Шевченка. Літературно- критичний нарис. Радянський письменник.
Кульчицький, О. (1995). Основи філософії і філософічних наук. УВУ.
Мельничук, О. С. та ін. (Редкол.). (1982–2012). Етимологічний словник української мови: В 7 т. Iн-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Наукова думка.
Мень, А., протоиерей. (1983). Сын человеческий. Изд. третье, переработанное и дополненное. Foyer Oriental Chretien.
Многоцветная жемчужина: Лит. творчество сирийцев, коптов и ромеев в І тысячелетии. (1990). (Пер. с сир., греч., сост., предисл. и коммент. С. С. Аверинцева). Дух і Літера.
Онацький, Є. Українська Мала Енциклопедія. Кн. ХІІ: Літери По-Риз. Накладом Адміністратури УАПЦеркви. http://history.org.ua/LiberUA/UkrMalaEnts11_1963/UkrMalaEnts11_1963.pdf.
Орел, Л., Громова, О. (2009) Поезія українського весілля (етнографічний нарис). Видавництво "Аґенція Стандарт".
Отець Олександр Мень відповідає на запитання. (2011). (Перекл. з рос. М. Лемик). Свічадо.
Пахаренко, В. (2007). Начерк Шевченкової етики. Брама-Україна.
Пліній, Молодший. (2018). Вибрані листи. (Перекладач Андрій Содомора). Апріорі.
Плющ, Л. (2001). Екзод Тараса Шевченка: Навколо "Москалевої криниці": Дванадцять статтів. Факт.
Потебня, О. (1985). Естетика і поетика слова. Мистецтво.
Ревуцький, Д. (1939). Шевченко і народна пісня. Мистецтво.
Розанов, В. (1999). Религия. Философия. Культура. Республика.
Росовецький, С. (2015) Шевченко і фольклор. Вид. 2. Критика.
Сверстюк, Є. (2011). Шевченко понад часом. Есеї. ВМА "Терен"; Видавничий дім "Києво-Могилянська академія".
Святий Єфрем, Сирійський. (2001). Подвижницькі настанови. Місіонер.
Словник мови Шевченка. В двох томах. (1964) Т. 1: А–Н. / Ред. тома Т. К. Черторизька. Наукова думка.
Смаль-Стоцький, С. (2003). Т. Шевченко. Інтерпретації. БРАМА. Видавець Вовчок О. Ю.
Смілянська, В. (2019.) З поля шевченкознавства: Збірник наукових праць. НАН України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка.
Спогади про Тараса Шевченка. (1982). Дніпро.
Тимо, М. (2020). "Купіль сліз". Плач у східнохристиянській літургійній традиції. Verbum. № 70: Граматика сліз. https://www.verbum.com.ua/03/2020/grammar-oftears/washed-in-tears/
Українські замовляння (1993). (Упоряд. М. Н. Москаленко; Авт. передмови М. О. Новикова). Дніпро.
Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. (1978). Наукова думка.
Ушкалов, Л. (2014). Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання. Видавництво Канадського Інституту Українських Студій
Фененко, М. (1965) Топоніміка України в творчості Тараса Шевченка. Радянська школа.
Франко, І. (1981). "Наймичка" Т. Шевченка. У Франко І. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. Т. 29. Наукова думка. (с. 447–469).
Шевченко Т. (1953). Кобзар: У 4 т. Вид. 2-ге, упоряд. і доп. Т. 3 (Ред., ст. і пояснення д-ра Л. Білецького). Видано накладом видавничої спілки "Тризуб".
Шевченко, Т. (1984). Мала книжка. Автографи поезій 1847–1850 рр. Наукова думка.
Шевченко, Т. (2001–2014). Повне зібрання творів: У 12 т. (Редкол.: М. Г. Жулинський та ін.) Наукова думка.
Шерех, Ю. (1993) З філософської сповіді. Слово і час. 10. (с. 46–50).
Шмеман, О., протопресвітер. (2009). Великий піст (Пер. з рос."Qvo vadis"). Свічадо.
Яременко, В. (2021). "Гріх, душа жива!" (Мотив і поняття гріха у Тараса
Шевченка). Шевченків світ. Науковий щорічник. 14. (с. 43–57).
Яременко, В. (2011). Доля, пророцтво і прогноз в Шевченковому раціональному обрамленні. Шевченків світ. Науковий щорічник. 4. (с. 61–71).