ТРАДИЦІЇ БАРОКОВОЇ ДРАМАТУРГІЇ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (НА ПРИКЛАДІ ТРАГЕДОКОМЕДІЇ ФЕОФАНА ПРОКОПОВИЧА "ВОЛОДИМИР" І ДРАМИ "НАЗАР СТОДОЛЯ")
Анотація
На прикладі трагедокомедії Феофана Прокоповича "Володимир" досліджується питання розвитку традицій барокової драматургії у драмі Тараса Шевченка "Назар Стодоля". Аналізується специфіка шкільної драми українського літературного Бароко, головні її характеристики та особливості їхніх виявів у драматичному творі Кобзаря. Акцентується увага на дотриманні принципу єдності місця, часу, простору. Драма Тараса Шевченка "Назар Стодоля" репрезентує незначну драматичну спадщину автора. Створена на основі синтезу національної барокової традиції та власного бачення митцем цього жанру, вона репрезентує ще одну грань творчості виданого українського письменника. Наголошується, що Тарас Шевченко успадкував і розвинув традиції барокової драматургії згідно з викликами тогочасного життя. Його драматичний твір "Назар Стодоля" представляє собою синтез барокових надбань у контексті романтичного і реалістичного письменства ХІХ ст. Акцентується, що творчість Кобзаря виросла й еволюціонувала, синтезуючи в собі надбання давньої української літератури, відповідаючи на виклики нового письменства і представляючи нову авторську модель художнього мислення.
Список використаних джерел
- Ісіченко І., Архиєпископ. Історія української літератури: епоха Бароко (ХVІІ–ХVІІІ ст.). – Львів : Святогорець, 2011. – 568 с.
- Сулима М. Українська драматургія ХVІІ–ХVІІІ ст. / М. Сулима. – Київ: ПЦ "Фоліант", ВД "Стилос", 2005. – 368 с.
- Українська література ХVІІІ ст. – Київ: Наукова думка, 1983. – 693 с.
- Шевченко Т. Повне зібрання творів у 12 т. Том 3 / Т. Шевченко. – Київ: Наукова думка, 1991. 395 с.
