ВИПИСКИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ З ШЕВЧЕНКОВИХ ТВОРІВ: ШТРИХИ ДО КОМЕНТАРЯ

Анотація

В с т у п. Параметри обізнаності Лесі Українки з творчістю Тараса Шевченка, його роль у біографії письменниці не раз були предметом вивчення багатьох дослідників. Водночас при цьому деякі питання за браком надійних джерел залишаються не з'ясованими. Суттєвим збагаченням досі обмеженого матеріалу на цю тему стала цінна першопублікація за автографом у Повному зібранні творів у 14 томах виписок Лесі Українки з Шевченкової поезії. Бракує надійних підстав, щоб визначити час появи цих олівцевих нотаток навіть приблизно, адже поетеса зверталася до творів Шевченка доволі часто впродовж усього свого життя. Автор статті має на меті зробити окремі уточнення до коментаря у згаданому зібранні творів, а головне – спробувати з'ясувати, яким саме виданням Шевченкових творів користувалася поетеса.
М е т о д и. Застосовано традиційні текстологічні прийоми опису та зіставлення.
Р е з у л ь т а т и. Констатована в коментарі Повного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах наявність розбіжностей між текстом виписок поетеси і сучасним академічним виданням творів Шевченка у 12 томах цілком закономірна, адже у XIX ст. упорядники видань ще не мали у своєму розпорядженні всіх відомих автографів та інших матеріалів. Не завжди вибір джерела основного тексту збігається з рішенням сучасних текстологів тощо. Водночас саме особливості цитованих текстів дають змогу виявити джерело виписок. Нотатки Лесі Українки зіставлено з текстами празького видання "Кобзаря" 1876 року, женевського видання 1890 року, "Кобзаря" 1907 року.
В и с н о в к и. На підставі того, що цитати у виписках, послідовність творів, а також особливості правопису автографа відповідають першій частині мініатюрного женевського "Кобзаря" 1878 року в упорядкуванні Хведора Вовка, зроблено висновок, що саме це видання (або стереотипне 1881 року) і слід вважати імовірним джерелом нотаток Лесі Українки.

Список використаних джерел
Боронь, О. (2023). Сучасники Лесі Українки про Тараса Шевченка в її житті. Утвердження української національної ідеї у творчості і громадсько-політичній діяльності Лесі Українки, Олени Пчілки, Михайла Драгоманова та інших видатних особистостей України на теренах Волині-Полісся. Науковий збірник матеріалів Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції (с. 8–15). м. Звягель, Житомирської обл.
Дорошенко, В. (1942). Женевське видання Шевченкових поезій. Укр. видавництво. Українка, Леся. (б. д.). [Виписки з творів Т. Шевченка]. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Ф. 2. Од. зб. 863.
Українка, Леся. (2021). Повне академічне зібрання творів: у 14 т. Т. 10 / ред. Ю. Громик; передм. О. Огнєва; упоряд. А. Радько, О. Огнєва, І. Біскуб та ін.; комент. О. Огнєва, В. Приймаченко, О. Романова та ін. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки.
Шевченківська енциклопедія: в 6 т. (2015). Т. 6. НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка.
Шевченко, Т. (1876). Кобзар з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина. Nákladem knihkupectví dra Grégra a Ferd. Dattla.
Шевченко, Т. (1878). Кобзар. Ч. 1. Печатня "Громади".
Шевченко, Т. (1907). Кобзар. Вид. "О-ва им. Т. Г. Шевченка для вспомоществования нуждающимся уроженцам Юж. России, учащимся в высш. учеб. заведениях г. С.-Петербурга" та Благотвор. О-ва изд. общеполез. и дешевых кн. Книгопечатня Шмидта.
Шевченко, Т. (2001). Повне зібрання творів: у 12 т. Т. 1. Наукова думка.
Шевченко, Т. (1890). Поезії, заборонені в Росії. Укр. печатня.