"ЧИГИРИНСЬКИЙ ДИСКУРС" ШЕВЧЕНКОВИХ ПОЕЗІЙ

Анотація

В с т у п . Визначна роль Чигирина в українській історії обумовлена тим, що період функціонування міста як столиці – 1648–1676 рр. – був часом існування й гетьманської Української держави. З огляду на це Шевченків "чигиринський" дискурс набуває вагомого значення в межах його історіософії. А оскільки не лише державницьке право характеризує Чигирин, але й той факт, що саме там було ухвалене рішення про прийняття московської протекції, важливо з'ясувати Шевченків погляд на роль.
Мета статті – проаналізувати Шевченкові твори, звернені до образу Чигирина та його долі; з'ясувати пов'язані з цим значимі для поета сенси; визначити роль образу-символу Чигирина в Шевченковому дискурсі.
М е т о д и . Застосовуються герменевтичний, компаративний методи, аналізу та синтезу.
Р е з у л ь т а т и . З'ясовано, що Чигирин посів вагоме місце в картині світу Шевченка. Проаналізовано поетичні твори, звернені до образу української гетьманської столиці. У межах Шевченкового "чигиринського" дискурсу ключовими вважаємо поетичний твір – "Чигрине, Чигрине..." та малярський – "Дари в Чигирині 1649 року" (обидва 1844 р.), відповідно до того значення, що його цим мистецьким творам надавав сам автор.
У Т. Шевченка з Чигирином асоціюються державна ідея, героїчна визвольна боротьба. "Освячення" поетом Чигирина (визнання його святим) закономірно стосується відповідного сприйняття ним чигиринської доби української історії, позначеної волею та державністю, до 1676 р.
В и с н о в к и . У Шевченка, починаючи від поеми "Гайдамаки" і завершуючи поезіями 1848 року, зустрічаємо два образи Чигирина: гетьманського, у пору своєї слави, державної ролі, та Чигирина, підневільного московщині, а потім російській імперії, що немов заступають один одного.
У межах "чигиринського" дискурсу Шевченкових поезій, з огляду на підневільне становище України, найперше помітні мотиви занепаду козацької слави, держави, національного самоусвідомлення та національної пам'яті ("Гайдамаки", "Чигрине, Чигрине...", "Заступила чорна хмара..."), роздвоєння національного організму (два Івани – "Великий льох", Самойлович – Дорошенко – "Заступила чорна хмара..."). Належить також звернути увагу на те, що навіть коли поет зображає Чигирин в антипольській парадигмі, відповідні твори сповнені виразно антимосковським змістом, оскільки як нагадування про колишню велич Чигирина, так і зображення занепалого сучасного стану колись славетної козацької столиці промовляють про руйнівний московський внесок.

Список використаних джерел
Барабаш, Ю. (2011). "Чигрине, Чигрине...". Барабаш Ю. Просторінь Шевченкового слова (c. 321–339). Темпора.
Білецький, Л. (1952). "Чигрине, Чигрине...". Тарас Шевченко. Кобзар. Т. 2. Вінніпег: Видавнича Спілка "Тризуб". С. 190–195.
Бондарева, Н. О. (2020). "Чигиринський Кобзар і Гайдамаки" Тараса Шевченка: проблеми синхронної рецепції. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Т. 31 (70), № 2, ч. 3. С. 159–164.
Гудима, А. О. (2020a). Навколочигиринські сенси в поезіях П. Куліша. Літературознавчі студії : збірник наукових праць. Вип. 1 (59). С. 24 –37.
Гудима, А. О. (2020b). Образ Чигирина в поезіях Тараса Шевченка та в "Історії Русів". Шевченкознавчі студії : збірник наукових праць. Вип. 1. С. 84–97.
Гудима, А. О. (2021a). Тема загибелі Чигирина у козацьких літописах. Закарпатські філологічні студії : збірник наукових праць Ужгородського національного університету. Випуск 16. С. 275–282.
Гудима, А. О. (2021b). Тема Чигирина в літописі Самійла Величка. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : філологія. Вип. 47. Том 2. С. 199–203.
Гудима, А. (2024). Козацький спадок у Шевченковій візії: тема козаччини, Запорізька Січ у плині історичних подій, образ Чигирина та "козацький" автопортрет 1860 року. Боронь О., Генералюк Л., Гудима А. та ін. Тарас Шевченко: сучасна рецепція (О. Сліпушко, Ред.). ВПЦ "Київський університет". https://taras210.knu.ua
Дзира, Я. (2001). Тарас Шевченко і три столиці української гетьманської держави: Чигирин, Батурин і Глухів. Історико-географічні дослідження в Україні. Вип. 5. С. 94–117. https://shron1.chtyvo.org.ua/Dzyra/Taras_Shevchenko_i_try_stolytsi_Ukrainskoi_Hetmanskoi_derzhavy_Chyhyryn_Baturyn_i_Hlukhiv.pdf?
Дзюба, І. М. (2018). Тарас Шевченко. Життя і творчість. 2-ге вид., доопрац. Вид. дім "Києво-Могилянська академія".
Харчук, Р. (2019). Історична пам'ять Т. Г. Шевченка : спроба реконструкції : монографія. ВЦ "Академія".
Шевченко, Т. (2003a). Повне зібрання творів у 6 т. Т. 6 : Листи / редкол. М. Г. Жулинський (голова) та ін. Наукова думка.
Шевченко, Т. (2003b). Повне зібрання творів у 6 т. Т. 1 : Поезія 1837–1847 / редкол. М. Г. Жулинський (голова) та ін. Наукова думка.
Шевченко, Т. (2003c). Повне зібрання творів у 6 т. Т. 2 : Поезія 1847–1861 / редкол. М. Г. Жулинський (голова) та ін. Наукова думка.
Шевчук, В. О. (2001). "Personae verbum" (Слово іпостасне) : Розмисел. Твім-інтер.