РЕМБРАНДТ ВАН РЕЙН У ХУДОЖНІЙ КАРТИНІ СВІТУ Т. ШЕВЧЕНКА

Олена Денисевич

doi:10.17721/2410-4094.2024.1(27).1/155-167

Олена Денисевич https://orcid.org/0000-0002-5419-5953

DOI: https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).1/155-167

Ключові слова: художня картина світу, екфразис, взаємодія мистецтва, література, живопис

Анотація

В с т у п . У цьому дослідженні простежимо вплив голландського художника Рембрандта ван Рейна на формування художньої картини світу Т. Шевченка.
М е т о д и . Завдяки порівняльно-історичному методу знайдено підтвердження в епістолярній спадщині та замальовках про вплив голландського художника на формування художнього смаку Шевченка та запозичення певних художніх прийомів.
Р е з у л ь т а т и . Під час навчання в Академії мистецтв Т. Шевченко інтуїтивно обирає собі вчителя – Рембрандта ван Рейна. У нього він наслідує передачу світла і тіні, вибирає схожі сюжети, а найбільше вчиться у голландського художника мистецтва створення офортів. Ми знаходимо подібність у ескізах дерев та будинків, намальованих обома художниками, де будинок є продовженням природного простору.
В и с н о в к и . У цьому дослідженні на прикладі епістолярної та образотворчої спадщини Т. Шевченка та малюнків і офортів Рембрандта виявлено спільні риси в художній картині світу обох творців, що виявляються у концептуальній схожості замальовок, автопортретів, сюжетів тощо. Дослідження показує важливість голландського художника у становленні Шевченка як художника та поета, виявляє значимість образотворчого мистецтва, яке стало для Шевченка провідником у світ літератури. Т. Шевченко переносить відомі йому методи художнього мистецтва в літературу, вводить в українське образотворче мистецтво нові соціальні теми, подібно до Рембрандта. Образотворче мистецтво підготувало народного поета до майстерного володіння словом і вираження своїх переживань та думок словесними засобами. Шевченко захоплювався Рембрандтом із часів навчання в Академії, використовував його творчі прийоми і вправлявся у граверстві за його офортами. Цей вплив поширюється і на його подальшу літературну творчість. Поезія Шевченка характеризується рембрандтівським звучанням. Рембрандта і Шевченка об'єднує також повага до простих людей, на яких нетипово для свого часу художники звертають увагу і зображують у своїх творах. Існує також спільність в автопортретах, які художники створюють на різних етапах свого життя.

Список використаних джерел
Білоус, П. (2001). "Досвітні огні" Лесі Українки (Студія одного вірша). Вісник Житомирського університету імені І. Франка, 7.
Генералюк, Л. (2004). Візуальний код Шевченка. Слово і час, 3, 52–60.
Генералюк, Л. (2008). Екфразис у Т. Шевченка і Т. Готьє (до проблеми взаємодії мистецтв у творчості Шевченка). Слово і Час, 3, 45–54.
Генералюк, Л. (2009). Пейзаж-гіпотипозис (пластичний пейзаж) у творчості Шевченка. Актуальні проблеми слов'янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство, XX, 39–46.
Генералюк, Л. (2013). Код образотворчого мистецтва у слові Шевченка: колористика. Слово і час, 2, 3–13.
Касьян, В. (1977). Офорти Т. Г. Шевченка. Шевченківський словник. В двох томах. T. 2, с. 74.
Клочко, Д. (2020). Вплив західноєвропейського мистецтва на розвиток української графіки. https://www.youtube.com/watch?v=u1dyIFZUSUQ, 25.08.23].
Клочко, Д. (2024). Шевченко: між графікою і живописом. https://www.kovcheh.ua/uk/analytic/shevchenko-mizh-grafikoyu-i-zhivopisom online: 02.02.2024].
Мельниченко, В. (2019). Тарас Шевченко: "Полюбуватися справжньою Рембрандтовою картиною…". http://slovoprosvity.org/2019/10/17/taras-shevchenkopoliubuvatysia- spravzh, 25.08.23].
Орлова, Н. І., Буряк, Л. І., & Короленко Б. А. (Упоряд.). (2013). Шевченко – художник. Бібліографічний покажчик (1839–2012) у 2 т. Т. 1. ДП НВЦ "Пріоритети".
Письменна, Ю. (2006) "Хата" як одиниця лексики з різним культурним фоном. Київська старовина, 4, 114.
Руденко, Л. А. & Литвин, А. В. (2014) Образотворча спадщина Тараса Шевченка, Philosophical and pedagogical views of Shevchenko and modernity SPOLOM, Львів, Україна, c. 18–26.
Тарасова, М. (2008). Романтична історична візія України Тараса Шевченка. Вісник Запорізького національного університету: Філологічні науки, 2, 208–216.
Тарасова, М. (2009). Образ хати-пустки у поезіях Тараса Шевченка: живописне начало. Шевченкознавчі студії, 12, 175–182.
Терещенко, В. (б. д.) Невідомий "український Рембрандт". Живопис Т. Шевченка у світлі світового значення до 190-річчя від Дня народження. Дзеркало тижня.
https://zn.ua/ukr/SOCIUM/nevidomiy_ukrayinskiy_rembrandt_zhivopis_tshevchenka_u_svitli_ svitovogo _znachennya_do_190-richchya_v.html, 25.08.2023].
Шахова, К. А. (1988). Великие европейские живописцы ХV–ХVІІ вв.Шевченко – художник. Бібліографічний покажчик (1839–2012) (2013): у 2 т. /упоряд. : Н. І. Орлова, Л. І. Буряк. Б. А. Короленко. Т. 1. ДП НВЦ "Пріоритети".
Шевченко, Т. (1970) Твори: У 5 т. Т. 5. Дніпро.
Яременко, В. (2009). "Камінь, яким знехтували будівничі, став наріжним... " (Мотивування вибору Тарасом Шевченком для виготовлення офорту твору Рембрандта "Притча про виноградаря і ділоробів") Шевченкознавчі студії, 12, 213–221.