‟МОЯ ШЕВЧЕНКІВСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ” Л. УШКАЛОВА ЯК ФОРМАТ ЗБІРКИ ЕСЕЇВ

Анотація

Вступ. ‟Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання” Л. Ушкалова – особливий літературний проєкт, який містить ознаки енциклопедичого твору та збірки есеїв. Ця книга практично не була обʼєктом наукового осмислення, однак приваблює літературознавців з погляду форматної організації та жанрових особливостей. Мета статті – аналіз книги Л. Ушкалова і з погляду авторської методики персоналізації Т. Шевченка, і з погляду самопрезентації самого автора цього твору у форматі нових художніх практик.

Методи. У науковій праці було використано комплексну методологію: застосовано біографічний, герменевтичний, структурний підходи.

Результати. Виявлено, що ‟Моя шевченківська енциклопедія” є яскравим прикладом збірки есеїв (авторського лексикону) як продуктивної художньої практики в сучасній українській літературі, прикметним своєю креативністю. За багатьма ознаками ця книга є збіркою есеїв як ментативних творів, укладених автором у цілісність. Однак тут твори згруповано за алфавітом і присвячені одній постаті. Єднальною субстанцією всіх цих статей-есеїв виступає сам автор. Усі тексти колекції позначені підкресленою авторською присутністю. Про що б не писав митець, він пише передусім про себе. У текстах про Т. Шевченка описані предмети, явища, поняття, події, котрі, звісно, є важливими, однак не менш важливою є їх місце у житті і свідомості самого есеїста. Тут передовсім важливі не історії, ситуації, повʼязані з авторською інтерпретацією, а їх ментативна презентація, не власне творчість Т. Шевченка, а її індивідуально-авторське витлумачення, не образ митця, а його художня інкрустація, опредмечена в образах і образах-поняттях Л. Ушкаловим. Відтак цінність такого твору подвійна: і з погляду авторської методики персоналізації Т. Шевченка, і з погляду самопрезентації автора цього твору у нових художніх практиках.

_______________

Список використаних джерел

Андрухович, Ю. (2006). Дезорієнтація на місцевості. Івано-Франківськ : Лілея-НВ

Андрухович, Ю. (2010). Спроба анотації. Мілош Ч. Абетка. Харків: Треант, 3-5.

Бондар-Терещенко, І. (2010). ‟Абетка” як портрет епохи. Відтворено з https://www.umoloda.kiev.ua/number/1756/164/62188/

Голобородько, Я. (2023) Інтелектуальний вінтаж (перечитуючи професора Леоніда Ушкалова). Відтворено з https://kharkiv-nspu.org.ua/archives/7340

Діброва, В. (2021). Свіжим оком: Шевченко для сучасного читача. Київ: Білка

Іванова, Н. (2007). Специфіка есею як жанру художньо-небелетристичної літератури. Слово і час, 9, 15-25. 

Коцарев, О. (2010). ‟Абетка” Чеслава Мілоша: ХХ століття без стереотипів. День, 27-28 вересня, 23.

Коцарев, О. (2010). Приватний словник ХХ століття Чеслава Мілоша. Український журнал, 9-10, 55

Коцарев, О. (2011). Чеслав Мілош ‟Абетка”. Дух і літера, 23, 241-243.

Лісіна, С. (2021). Українські персональні енциклопедії. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки, 32 (71), 3, 339-345.

Українські електронні та паперові енциклопедичні видання: основні здобутки й перспективи: науковий збірник (2015). Київ: Інститут енциклопедичних досліджень

Ушкалов, Л. (2014). Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання. Харків–Едмонтон–Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій

Шевченко, Т. (2024). Шевченківський дискурс у сучасній письменницькій есеїстиці: основні тенденції і художні практики. Moderní aspekty vědy: XLI. Díl mezinárodní kolektivní monografie / Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o.. Česká republika: Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o.