Політика боротьби з плагіатом

Загальні положення

Політика боротьби з плагіатом встановлює стандарти щодо забезпечення академічної доброчесності, визначає процедури виявлення та реагування на випадки плагіату, а також встановлює відповідальність авторів під час подання матеріалів до видання. Політика базується на рекомендаціях COPE та міжнародних практиках наукового публікування.

Визначення плагіату

Плагіат визначається як будь-яке представлення чужих ідей, даних, текстів, зображень або результатів дослідження як власних без належного покликання на джерело.

До плагіату належать:

  • Прямий плагіат – дослівне копіювання тексту без цитування або належного оформлення.
  • Мозаїчний плагіат – перефразування частин тексту зі збереженням структури або ключових елементів без покликання на джерело.
  • Плагіат ідей – використання концепцій, гіпотез, моделей чи методів іншого автора без належного зазначення авторства.
  • Плагіат даних – використання чужих результатів, таблиць, графіків або статистичних матеріалів без дозволу або покликання.
  • Самоплагіат – повторне використання власних раніше опублікованих матеріалів (тексту, даних, графіків) без чіткого зазначення факту попередньої публікації.
  • Недостатнє цитування – покликання на джерело, яке не відображає фактичний обсяг використаного матеріалу.

Плагіат є крадіжкою інтелектуальної власності, тому подані до цього збірника авторські оригінали статей, які містять суттєві текстові запозичення з інших статей, монографій тощо без зазначення авторства, будуть негайно відхилені.

Стандарти доброчесності, яких повинні дотримуватися автори

Автори, подаючи рукопис до видання, підтверджують, що:

  • текст є оригінальним і не порушує авторських прав;
  • усі використані джерела коректно процитовані;
  • усі дані, рисунки, таблиці або зображення належать авторам або використані з дозволу;
  • жодна частина тексту не була опублікована раніше, за винятком матеріалів із відповідним розкриттям (препринт, тези конференцій тощо).

У разі використання власних попередніх робіт автори зобов’язані чітко зазначити факт повторного використання та забезпечити, щоб новий текст мав суттєву наукову новизну.

Самоплагіат

Видання розрізняє:

  • припустиме повторне використання окремих фрагментів тексту (опис методів, загальновідомі теорії), за умови коректного посилання на попередні роботи;
  • критичний самоплагіат, який полягає у дублюванні значних частин власних раніше опублікованих матеріалів без належного розкриття, і розглядається як порушення.

Автори зобов’язані прямо зазначити наявність попередніх публікацій за темою, а за потреби надати копії попередніх робіт для редакційної перевірки.

Перевірка рукописів на плагіат

  1. У разі виявлення плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій під час рецензування та редакційного опрацювання редакція відхиляє статтю без права повторного подання. Рукописи статей, у яких після перевірки на плагіат системою Unichесk та/або Strikeplagiarism виявлено значний відсоток текстових запозичень,  редакція повертає авторам на доопрацювання.

    У разі виявлення  плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій у вже опублікованій статті буде зроблено оголошення на сторінці статті в журналі та буде запущено процедуру відкликання статті.

Принципи прозорості

Усі процеси оцінки, перевірки та реагування на випадки плагіату здійснюються: конфіденційно, незалежно, відповідно до рекомендацій COPE та із документальною фіксацією всіх рішень редакційної колегії.