АНЕКДОТ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА-ХУДОЖНИКА У ЗАПИСАХ ІВАНА ПАНЬКЕВИЧА (З АРХІВУ ФОНОГРАМ АВСТРІЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ТА ЛІТЕРАТУРНОГО АРХІВУ М. ПРАГИ)

Анотація

Вступ. Пошук і оприлюднення архівних фольклорних текстів про Тараса Шевченка залишається актуальним завданням сучасного шевченкознавства. 

Метою цього дослідженні є введення до наукового обігу одного з варіантів анекдоту про Т. Шевченка і намальований ним портрет генерала, висвітлення історії цього запису, аналіз припущень і висновків щодо походження його сюжету. 

Методи. Авторка спирається на порівняльно-історичний метод, а також враховує особливості методики польових антропологічних досліджень, запроваджених австрійським ученим Рудольфом Пехом на початку ХХ століття. Результати. Автентичний запис анекдоту про Тараса Шевченка виявлено в двох іноземних архівах: Архіві фонограм Австрійської Академії наук (м. Відень) та Літературному архіві м. Праги. Запис зроблений українським діалектологом і фольклористом Іваном Панькевичем (1887–1958) 1915 р. в рамках віденського антропологічного проєкту з фіксації усного мовлення військовополонених часів Першої світової війни. Інформантом І. Панькевича був учитель Федір Шевченко з с. Керелівка Звенигородського повіту Київської губернії, що перебував тоді у таборі м. Фрайштадт (Верхня Австрія). Текст анекдоту записано на фонограф і транслітеровано латиницею. Є він і в рукописі І. Панькевича, що зберігається у його фонді в Літературному архіві м. Праги (№ 2718).

Висновки. Аудіозапис анекдоту про Шевченка-художника, здійснений І. Панькевичем, важливий як для фольклористів, так і для літературознавців, оскільки в їхньому арсеналі є небагато автентичних текстів, зафіксованих із збереженням особливостей усного мовлення. Важливим є атрибутування цього тексту інформантом Федором Шевченком саме як анекдоту (це вагомий аргумент у спробах визначити жанрову приналежність запису).

_______________

Список використаних джерел

Бородін, В. С., Павлюк, М. М., Шубравський, В. Є. (ред.) (1982) Спогади про Тараса Шевченка. Київ: Дніпро.

Москаленко, Л. (2018) Полинь, голос, в Україну. Діалог мов – діалог культур. Україна і світ. IХ Міжнародна наукова Інтернет-конференція з україністики / Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht. München 1–4 November, 2018. München, 122–135.

Мушинка, М. (2010) Іван Панькевич – співзасновник товариства «Просвіта» на Закарпатській Україні. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Зб. наук. праць. Львів, 19, 577–582.

Назаренко, М. (2005) Легенди про Шевченка ХIХ – початку ХХ століття. Шевченкознавчі студії. Зб. наукових праць. Київ, 7, 149–156.

Назаренко, М. (2017) Поховання на могилі: Шевченкова біографія у фольклорі та фейклорі. Київ: Критика.

Росовецкий, С. К. (2017) Т. Г. Шевченко в украинской устной прозе. Традиционная культура, т. 18, № 4 (68), 124–133.

Росовецький, С. (2020) Шевченко. Сучасна біографія. Київ: Дух і Літера.

Очеретяна, В. О. (ред.) (2007) Шевченко у фольклорі. Збірник переказів і легенд Канівщини. Черкаси: ЧОІПОПП.

Харчук, Р. (2021) Шевченко, його читачі  й нечитачі у ХIХ столітті. Київ: Ін-т літератури НАН України.

Щурат, В. (1914) З життя і творчости Тараса Шевченка. Львів.

Lange, B. (2021) Ethnografie in Kriegsgefangenenlagern: Rudolf Pöch und Robert Bleichsteiner. Völkerkunde zur NS-Zeit aus Wien (1938–1945): Institutionen, Biographien und Praktiken in Netzwerken. Band 1. A. Gingrich und P. Rohrbachеr (Hg.). Publikatione Universität Wien, 63–84.

Paňkevyč Ivan: /Fonografické zaznamy ukrajinských východních nářečí, zapsaných Ivanem Paňkevyčem z nahrávek, přízených rakouskou Akademií vĕd ve Vídni v zajateckém táboře ve Freistadtu u Lince v r. 1914 a 1915 / rkp.zápis, I. verze I zéšit / čísla fonografických kotoušů: 2703–2713, 2718, 2687, 2691, 2957–2966 / I zešit. Literárni archiv Památníku národniho písemnictví. Praha.