АНТИЧНИЙ ТОПОС У ПОВІСТІ «ХУДОЖНИК» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автор(и)

  • Світлана Дяченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/2410-4094.2020.1(23).97-112

Ключові слова:

художник, антична міфологія, давньогрецька і давньоримська культура, метаморфози

Анотація

У статті проаналізовано використання Т.Шевченком у повісті «Художник» окремих імен, образів, понять з великого античного спадку. Обрана для дослідження повість, як і інші прозові твори письменника, засвідчили ґрунтовні знання їх автора з історії давньогрецької і давньоримської культури і літератури, уміле використання ним певних сюжетів, образів з прадавньої старовини для  характеристики окремих людей, їхніх особистих якостей. Слідуючи мудрим настановам багатьох своїх друзів, зокрема, видатного художника-класициста, блискучого майстра парадного портрета К.Брюллова, Т.Шевченко ґрунтовно вивчав твори античних істориків, філософів, поетів і для своїх мистецьких творів у більшості брав сюжети із Біблії, стародавньої грецької та римської історії. Античний топос в українського митця формувався спершу в малярстві, а згодом, чи паралельно – у слові і супроводжував впродовж усього його творчого шляху. У повісті «Художник» автор використав чимало античних образів, пов’язаних з безпосередньою художньою функцією розповіді про долю молодого митця, який за коротке своє життя перетворився із підмайстра «в затрапезному заяложеному халаті» у столичного модника. Письменник зобразив молодого автора малярських полотен фактично від часу викупу його з кріпацтва і до останніх днів його життя. Молодий художник у творі долав різні труднощі, переборював страждання, знаходив силу й розум творчо розвиватися, виявляв повагу і послух до друзів, учителів, наставників. Через низку різних ситуацій письменник провів свого молодого митця, одночасно представляючи у творі велику культурну вагомість античного світу. В «Художнику» Т.Шевченко розкрив захоплюючий і неповторний світ еллінської давнини, представив на суд читача чимало з тих ідеалів, які сповідував сам.

____________

Список використаних джерел

  1. Білецький О. І. Шевченко і західноєвропейські літератури. Від давнини до сучасності / О. І. Білецький // Вибр. пр. : у 2 т. / О. І. Білецький. – К., 1960. – Т. 2. – 503 с.
  2. Лісовий І. А. Античний світ у термінах, іменах і назвах // Довідник з історії та культури Стародавньої Греції і Риму. – Львів, 1988. – 200 с.
  3. Мегела І. Історія давньогрецької літератури / І. Мегела. – К., 2012. – 340 с.
  4. Мегела І. П. Історія Римської літератури / І. П. Мегела. – Миколаїв, 2009. – 320с.
  5. Микитенко Ю. О. Творчість Т. Шевченка – вищий етап осмислення античної спадщини в період остаточного становлення нової української літератури / Ю. О. Микитенко // Антична спадщина і становлення нової української літератури. – К., 1991. – 155 с.
  6. Пащенко В. І. Антична література / В. І. Пащенко, Н. І. Пащенко. – К., 2008. – 718 с.
  7. Чернишова Т. "Заповіт" Т. Г. Шевченка в аспекті зв'язків зі світовою літературою / Т. Чернишова // Всесвіт. – 1975. – No 3. – С. 198–200.
  8. Шевченко Т. Г. Художник: Повісті / Т. Г. Шевченко ; пер. з рос. Б. Д. Антоненко-Давидовича, М. М. Шумила, Л. І. Смілянського, О. Л. Кундзіча ; післямова Є. П. Кирилюка. – К., 1985. – 368 с.
  9. Шевченко Тарас. Зібр. творів : у 6 т. / Тарас Шевченко. – К., 2003. – Т. 5. – 496 с.

Посилання

Завантаження

Опубліковано

2020-12-14

Номер

Розділ

Статті

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.