Варіативність перекладацьких трансформацій у перекладах "Заповіту" Т. Шевченка білоруською мовою

Анотація

Вступ. Знайомство білоруських читачів із творчістю Тараса Шевченка розпочалося з перекладів польською мовою, а вже на початку ХХ століття з'явилися перші білоруські переклади його творів. Переклади Шевченка відіграли важливу роль у розвитку національної самосвідомості білорусів та збагаченні білоруської мови. Стаття присвячена аналізу перекладів одного з найвідоміших віршів Шевченка – "Заповіт" білоруськими поетами, серед яких Янка Купала, Змітрок Бядуля, Ригор Бородулін, Максим Танк та інші.
Методи. У межах дослідження застосовано порівняльно-аналітичний метод, що дозволив систематично зіставити оригінальний текст із перекладами. Крім того, використовувався метод семантичного аналізу для виявлення змістових трансформацій та стилістичного аналізу для оцінки збереження авторської інтонації, ритміки і римування.
Результати. Аналіз білоруських перекладів "Заповіту" Тараса Шевченка дозволив виявити основні стратегії перекладацького відтворення: збереження ритмомелодики з використанням лексичних, смислових та синтаксичних трансформацій. Переклад Янки Купали вирізняється помірною стилістичною адаптацією при збереженні ключових образів. Змітрок Бядуля вдається до більш вільного переосмислення, що супроводжується змінами римування та опущенням окремих елементів змісту. Тексти Р. Бородуліна та М. Танка демонструють інтерпретативний підхід із введенням нових образів та авторських інтонацій. У перекладах М. Кравцова, В. Жуковича і В. Стралка простежується тенденція до збереження змістової структури з окремими семантичними варіаціями. Загалом переклади відображають широку палітру підходів: від близької до тексту передачі до інтерпретаційного переосмислення.
Висновки. Переклади Тараса Шевченка білоруською мовою відзначаються значною варіативністю, що зумовлено як мовними, так і культурними аспектами. Порівняння різних версій перекладу поезії "Заповіт" показало важливість збереження поетичного духу оригіналу при врахуванні лексичних і стилістичних особливостей мови перекладу. Переклад Янки Купали вважається одним із найточніших, зі збереженою у ньому емоційною силою поезії Шевченка, тоді як інші варіанти, зокрема переклад Змітрока Бядулі, мають деякі спрощення та зміни в римуванні.