Ідеї реформації в літературі Раннього Бароко та Шевченкове уявлення Бога

Анотація

Вступ. Українська література доби Раннього Бароко (перша половина XVII ст.) формувалася під впливом ідей Реформації, які стали реакцією на кризу традиційних релігійних та соціокультурних засад. Ці тенденції вплинули на становлення нових світоглядних і естетичних орієнтирів, зокрема на образ людини як драматичної суперечливої постаті, що шукає істину та Бога. Дослідження актуалізує питання впливу барокової релігійно-філософської традиції та реформаційних ідей на літературну творчість Тараса Григоровича Шевченка.

Методи. У статті використовується загальнонауковий метод дослідження, зокрема синтез і узагальнення. Також застосовуються філологічний, історико-літературний методи дослідження. Дослідження базується на текстологічному вивченні творів українських письменників Раннього Бароко та поезії Т. Шевченка, а також на інтерпретації філософських і теологічних джерел доби Реформації.

Результати. Встановлено, що барокова традиція з її складною символікою, метафізичною тривогою та теоцентричним світобаченням позначилася на формуванні Шевченкового уявлення про людину й Бога. Аналіз творів Т. Шевченка виявив ознаки гуманістично-реформаційної думки, яка репрезентована у синтезі європейських та національних духовних традицій. Шевченкове уявлення про Бога, сповнене напруженого пошуку справедливості, перегукується з бароковою ідеєю Бога як морального абсолюту та вищої правди.

Висновки. Реформаційні ідеї, адаптовані до українського контексту, справили помітний вплив на розвиток національної літератури Бароко. Вони сприяли формуванню нової культурно- світоглядної моделі, яка згодом відбилася у творчості Т. Шевченка. Отже, Шевченкова поезія є не лише продуктом романтичної доби, а й продовженням барокової традиції, в якій поєднано національну специфіку з універсальними європейськими ідеями Реформації.