ДЕЯКІ ШТРИХИ ДО НАЧЕРКУ Т. ШЕВЧЕНКА «ВИШГОРОД»

Автор(и)

  • Надія ОРЛОВА завідувачка (2012-2019) Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка, Київ Автор https://orcid.org/0000-0002-7450-0580

DOI:

https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).2/71-88

Ключові слова:

малярство Тараса Шевченка, Київська Археографічна комісія, Вишгород, церква Бориса і Гліба

Анотація

Розглянуто начерк Тараса Шевченка «Вишгород», який був створений під час перебування художника в Україні. Відомо, що поет відвідував місто в 1843 та 1846 роках, згадав у поемі «Чернець». У шевченкознавчих дослідженнях досі існують суперечливі, дискусійні різночитання щодо дати виконання, назви зображеної місцевості та неточності в текстах щодо історії храму Бориса і Гліба. У статті зосереджено увагу на спробі вирішення цих питань. Останні видання: Повне зібрання творів Тараса Шевченка у 12 томах, Шевченківська енциклопедія у 6 томах, Шевченківська енциклопедія: Образотворча спадщина – не вирішили даної проблеми. Оскільки відсутні переконливі докази щодо перебування поета у Вишгороді в 1843 та 1846 роках, тому основуємся лише на опосередкованих.

Вивчення, аналіз й зіставлення шевченкознавчих досліджень життя і творчості Шевченка, перебування поета в Києві та його околицях, основуючись на спостереженнях О. Слободянюк («Нове про рисунок Тараса Шевченка “Києво-Межигірський монастир”») стосовно дати виготовлення ватману, на якому виконаний рисунок, його розміру, та якості паперу, а також порівняння з архітектурними краєвидами художника 1846 року – все це є основою для датування начерку «Вишгород» червнем-липнем 1846 року.

Аналізуючи літописні та літературні джерела, ми уточнили та поглибили інформацію з історії Вишгорода та Борисоглібської церкви. Храм Святих Великомучеників Бориса і Гліба зведений у Вишгороді на Ольжиній горі на місці першої християнської церкви Св. Василія, збудованої Володимиром Великим (989), а не княгинею Ольгою, як подається у коментарях до Шевченкового рисунка. На малярському творі Шевченка дійсно зображений краєвид Вишгорода: затока Дніпра під Ольжиною горою, на якій височіє дерев’яна три-купольна Борисоглібська церква зі дзвіницею. Храм побудований у 1744 році місцевим священником Василем Лук’яновичем на місці першої християнської церкви, дерев’яна дзвіниця – 1824. Достовірність зображеної Шевченком місцевості підтверджують акварелі П. Свиньїна «Вишгород» (1825) та Де ля Фліза «Вишгород» (1854). На сьогодні даний краєвид міста дещо змінився (зникла затока з річкою Коноплянкою під Ольжиною горою) у зв’язку з будівництвом у 1961–1964 роках Київської ГЕС.

____________

Список використаних джерел

Афанасьєв-Чужбинський О. С. (1982). Спомини про Тараса Григоровича Шевченка // Спогади про Шевченка. Упорядкування і примітки В. С. Бородіна і М. М. Павлюка, передмова В. Є. Шубравського. - К.: Дніпро. - С. 87-107.

Бутник - Сіверський Б. (1953). Про вивчення малярської спадщини Т. Г. Шевченка у зв’язку з підготовкою академічного видання його творів // Вісник АН УРСР. - № 6.- С. 11—12.

Д. П. Де ля Фліз.(1999). Альбоми. = D. P. De la Flise. Les Albums: (2 т.) / НАН України, Ін-т археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського [та ін.]; [редкол: П. Сохань (голова) та ін. ]. – Київ: [б. в.], 1996-1999. – (Етнографічно-фольклорна спадщина). – Т. 2. – 687 с.: іл.

Дехтяр Т., Орлов Р. (2005). Вишгород. Минуле і сучасне. – Київ: Рада. – 293 с.: іл.

Жития святых мучеников Бориса и Глеба и службы им (1916) / подготовка к печати Д.И. Абрамович. – Птг.: Отделение рус. яз. и словесности Акад. наук. — 239 с.

Жур П. (1985). Дума про вогонь. З хроніки про життя і творчість Тараса Шевченка. – К.: Дніпро. – 434 с.

Жур П. В. (1991). Шевченківський Київ. К.: Дніпро. – 287 с.: іл.

Закревский Н.(1868). Описание Киева. Вновь обработ. и знач. умнож. изд. напеч. иждивением Моск. археолог. о-ва. М.: Моск. археол. о-во. – Т.1. – 455 с.

Ипатьевская летопись (1908) // Полное собрание русских летописей (ПСРЛ) / под ред. А.А. Шахматова. – Т. 2. – СПб.: Тип. М.А. Александрова. – XVI с., 938 стлб., 87 с. 208.

Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского. (1900). Т. 2 / сост. Б. Д. Гринченко.; Прил. к № 7 “Земского Сборника Черниг. г. 1900”. Чернигов: Тип. Губ. Земства, 1900. XVI, 371 с. 

Константин Багрянородный. (1991). Об управлении империей / Под ред. Г.Г. Литаврина, А.П. Новосельцева. – М.: Наука. – 496 с.

Ніколенко Л. Т.(2004). Шевченко на Вишгородщині // Старожитності Вишгородщини. Збірка тез доповідей і повідомлень 11-ої науково-практичної конференції, присвяченої «Дню пам’яті Ярослава Мудрого» 3 березня. - Вишгород. – С. 57-63.

Пироженко І. В., Черняков І. Т. (2007). Вишгород. Межигір’я. Науково-популярна література. – Київ: ТОВ УВПК «ЕксОБ». – 176 с.

Похилевич Л. (1864). Сказание о населенных местностях Киевской губернии. – К.: Тип. Киевопечерской лавры. – 763 с.

Свиньин П. (1827). Вышгород (Из живописного путешествия по России) / П. Свиньин // Отечественные записки. – №11. – С. 3–22.

Святий Київ наш великий: Малюнки Тараса Шевченка та його сучасників: [Альбом ] (2004) / Упоряд.: М. Скиба та ін. – Київ.: Мистецтво. – 176 с.: іл. – Укр., англ.; рез. рос., фр.

Середа Є. О. (1968). Київ та його околиців мисецькій творчості Т. Г. Шевченка // З досліджень про Т. Г. Шевченка. Збірник. – Київ, Дніпро. – 143 с. – С. 32-45.

Слободянюк О. (2011). Нове про рисунок Тараса Шевченка «Києво-Межигірський монастир // Шевченкознавчі студії. Збірник. –Київський університет. - Випуск 13. – С. 290-295.

Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. 1814-1861. (1982). Видання друге, перероблене та доповнене / За редакцією Є. П. Кирилюка, члена-кореспондента АН УРСР. – Київ: Видавництво при Київському університеті видавничого об’єднання «Вища школа». - 432 c. 

Шевченко Т. Альбом малюнків та фольклорних записів1842-1843 // Відділ рукописів Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ. – Ф.1, № 106.

Шевченко Т. Альбом малюнків з начерками поетичних творів, з фольклорними записами в 1846-1850 // Відділ рукописів Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ. – Ф.1, № 108. 

Шевченко Т. (1963). Повне зібрання творів: У 10 томах / Редкол. О. І. Білецький та ін. – К.: Видавництво Академії наук УРСР. – Т. 7. – Кн.ІІ. – 100 с. + 192 іл. 

Шевченко Т. (2001). Повне зібрання творів: У 12 томах / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін.; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Т. 2: Поезія. 1847-1861. – Київ: Наукова думка. – 783 с.: портр.

Шевченко Т. (2003). Повне зібрання творів: У 12 томах / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. ; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. –Т. 3: Драматичні твори. Повісті. – Київ: Наукова думка. – 592 с.: портр.

Шевченко Т. (2003). Повне зібрання творів: У 12 томах / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін.; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Т. 4: Повісті. – Київ: Наукова думка. – 600 с.: портр.

Шевченко Т. (2003). Повне зібрання творів: У 12 томах / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін.; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Т. 5.: Щоденник. Автобіографія. Статті. Археологічні нотатки. «Букварь южнорусский». Записи народної творчості. – Київ: Наукова думка. – 496 с.: портр.

Шевченко Т. (2003). Повне зібрання творів: у 12 томах / Тарас Шевченко: голова ред. kол. М. Г. Жулинський; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. - Т. 6. Листи. Дарчі та власницькі написи. Документи, складені Т. Шевченком або за його участю.– . – Київ: Наукова думка. - 629 с.: портр.

Шевченко Т. (2013). Повне зібрання творів: У 12 томах / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін.; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка . – Київ: Наукова думка. – Т. 8: Мистецька спадщина: Живопис і графіка. 1843-1847. – 584 с.: іл. 

Шевченківський словник: у 2-х томах (1976) / Ін-т л-ри імені Т. Г. Шевченка, головна редакція Укр. рад. Енциклопедії; відп. ред Є. П. Кирилюк [та ін]. – Київ: Головна редакція УРЕ. - Т.1: А-М. – 414 с.

Шевченківська енциклопедія: в 6 томах . – Т. 1: А-В (2012) / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка; редкол.: М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. – К.. – 744 с.: [693] іл. +кольорова вклейка

Шевченківська енциклопедія: Образотворча спадщина (2023) / загальна редакція: О. В. Боронь, редакційна колегія: М. Г. Жулинський (голова), М. П. Бондар [та ін.]. – Київ: НАН України; Видавництво Ліра. – 676 с.

Посилання

Завантаження

Опубліковано

2024-12-26

Номер

Розділ

Статті