ШЕВЧЕНКІВ ТВІР "МЕЖ СКАЛАМИ, НЕНАЧЕ ЗЛОДІЙ…" У РАКУРСІ ХРИСТИЯНСЬКИХ ЗАПОВІДЕЙ І ЧЕСНОТ

Автор(и)

  • Василь ЯРЕМЕНКO канд. іст. наук, доц. Хмельницький національний університет, Хмельницький, Україна Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).2/301-331

Ключові слова:

християнство, текст, фабула, діалогізм, Біблія, притча, чесноти, заповіді, діла духовного і тілесного милосердя, гріхи, сльози, гнів, творчість, прощення

Анотація

Вступ. Актуальність теми у тому, що сучасна цивілізація поступово втрачає свої християнські основи і через творчість великих письменників людям потрібно нагадувати про них, щоб підносити її морально-етичний рівень. Продовження з’ясування закладених у поемі християнських цінностей, їх деталізація і доповнення, є основною метою моєї розвідки. 

Методи. Основою дослідження є текстологічний, зокрема лексичний, аналіз твору в зіставленні з іншими текстами Шевченка та християнської літератури (Біблія, праці Отців Церкви, тощо). Основна увага приділяється християнським заповідям. 

Результати. В статті, передусім на лексичному рівні і з залученням християнської літератури, значно поглиблюється, помічена вже давно, християнська наповненість Шевченкового твору "Меж скалами, неначе злодій…". Деталізується ідея прощення. Звертається увага на її зв’язок із двоєдиною Христовою заповіддю Любові, з церковною практикою. Крім цієї найбільшої християнської заповіді аналіз заторкує й першу, сьому, восьму, десяту заповіді, запозичені зі Старого Завіту. Зіставляючи різні твори поета, пояснюється, чому автор обрав для сюжету випадок подружньої зради саме з боку жінки. З’ясовується, чому у тексті цитується одна із чумацьких пісень. Далі розвивається тема діалогізму Шевченкових текстів і показується її зв’язок з християнством. Звертається увага на притчевий характер твору. Аналіз дозволяє розширити зміст багатьох слів і мовних зворотів ("московка", "заридав як та дитина" та ін.). Окремо розглядається зображена в поемі сцена прощення. Розкриті її художня досконалість та психологічна глибина. Звертається увага на можливі напрямки авторського доопрацювання поеми 

Висновки. Завдяки образно поданим у творі християнським цінностям поема належить до зразків високої літератури. Можна значно збагатити коментар до даного твору.

______________

Список використаних джерел

Аверинцев, С. (2007). Присутність Всюдисущого як парадигма християнської культури. Дух і Літера. 17-18. (211-232). 

Аверинцев, С (2004). Софія-Логос. Словник. Дух і Літера.

Василій Великий. Гомілії.(2006) / Пер. з давньогрецьк. Л. Звонської. Свічадо.

Вовк, Х. (1995). Студії з української етнографії та антропології. Мистецтво.

Грабович, Г. (2000). Шевченко, якого не знаємо. (З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета). Критика.

Етимологічний словник української мови: В 7 т. (1982-2012). Iн-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Наукова думка.

Єфремов, С.(1993). Поезія всепрощення / В кн.: Єфремов С. О. Літературно-критичні статті. Дніпро, (с.186-192)

Кемпійський, Т. (2001). Наслідування Христа. Свічадо.

Колаковський, Л. (2005). Мої правильні погляди на все / Пер. з пол. С. Яковенка. Вид. дім "Києво-Могилянська академія".

Кульчицький, О. (1995). Основи філософії і філософічних наук. УВУ. 

Конкорданція поетичних творів Тараса Шевченка: У 4 т. (2001) / Ред. й упорядкув.: Олега Ільницького, Юрія Гавриша. Canadian Institute of Ukrainien Studies Press. 

Коцюбинська, М. (1990). Етюди про поетику Шевченка. Літературно-критичний нарис. Радянський письменник.

Мень, А., протоиерей. (1983). Сын человеческий. Изд. третье, переработанное и дополненное. Foyer Oriental Chretien.

Многоцветная жемчужина: Лит. творчество сирийцев, коптов и ромеев в І тысячелетии (1990) / Пер. с сир., греч., сост., предисл. и коммент. С. С. Аверинцева. Дух і Літера. 

Онацький, Є. Українська Мала Енциклопедія. Кн. ХІІ: Літери По-Риз. Накладом Адміністратури УАПЦеркви.

http://history.org.ua/LiberUA/UkrMalaEnts11_1963/UkrMalaEnts11_1963.pdf.

Орел, Л., Громова, О. (2009) Поезія українського весілля (етнографічний нарис). Видавництво "Аґенція Стандарт".

Отець Олександр Мень відповідає на запитання (2011) / Перекл. з рос. М. Лемик. Свічадо.

Пахаренко, В. (2007) Начерк Шевченкової етики. Брама-Україна.

Пліній, Молодший. (2018). Вибрані листи / Перекладач Андрій Содомора. Апріорі.

Плющ, Л. (2001) Екзод Тараса Шевченка: Навколо "Москалевої криниці": Дванадцять статтів. Факт.

Потебня О. (1985). Естетика і поетика слова: Збірник. Мистецтво.

Ревуцький, Д. (1939). Шевченко і народна пісня. Мистецтво.

Розанов, В. (1999). Религия. Философия. Культура. Республика.

Росовецький, С. (2015) Шевченко і фольклор. Видання друге, виправлене і доповнене. Критика.

Сверстюк, Є. (2011). Шевченко понад часом. Есеї. ВМА "Терен"; ТОВ "Видавничий дім "Києво-Могилянська академія".

Святий Єфрем, Сирійський. (2001). Подвижницькі настанови. Місіонер. 

Словник мови Шевченка. В двох томах. (1964) Т. 1: А–Н. / Ред. тома Т. К. Черторизька. Наукова думка.

Смаль-Стоцький, С. (2003). Т. Шевченко. Інтерпретації. БРАМА. Видавець Вовчок О. Ю.

Смілянська, В. (2019.) З поля шевченкознавства: Збірник наукових праць. НАН України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка.

Спогади про Тараса Шевченка. (1982). Дніпро.

Тимо, М. (2020). "Купіль сліз". Плач у східнохристиянській літургійній традиції. Verbum. № 70: Граматика сліз. 

https://www.verbum.com.ua/03/2020/grammar-of-tears/washed-in-tears/.

Українські замовляння (1993) / Упоряд. М. Н. Москаленко; Авт. передмови М. О. Новикова. Дніпро.

Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських.(1978). Наукова думка.

Ушкалов, Л. (2014). Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання. Видавництво Канадського Інституту Українських Студій

Фененко, М. (1965) Топоніміка України в творчості Тараса Шевченка. Радянська школа.

Франко, І. (1981)."Наймичка" Т. Шевченка // Франко І. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. Т. 29. Наукова думка. (с.447-469).

Шевченківська енциклопедія: в 6 т. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка; редкол.: М. Г. Жулинський (гол.) та ін. – Київ, 2012 – 2015.

Шевченко Т. (1953)  Кобзар: У 4 т. Вид. 2-ге, упоряд. і доп. Т. 3 / Ред., ст. і пояснення д-ра Л. Білецького. Видано накладом видавничої спілки "Тризуб".

Шевченко, Т. (2001-2014). Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. Наукова думка.

Шевченко, Т. (1984). Мала книжка. Автографи поезій 1847–1850 рр. Наукова думка. 

Шерех, Ю. (1993) З філософської сповіді // Слово і час.10. (с. 46-50).

Шмеман, О., протопресвітер. (2009). Великий піст / Пер. з рос."Qvo vadis". Свічадо.

Яременко, В. (2011). Доля, пророцтво і прогноз в Шевченковому раціональному обрамленні. Шевченків світ. Науковий щорічник. 4. (с.61-71). 

Яременко, В. (2021). "Гріх, душа жива!" (Мотив і поняття гріха у Тараса Шевченка). Шевченків світ. Науковий щорічник. 14. (с.43-57).

Посилання

Завантаження

Опубліковано

2024-12-26

Номер

Розділ

Статті